Йоанікій Великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоанікій Воіла
грец. Ἰωαννίκιος ὁ Μέγας
грецька ікона преподобного Йоанікія
Основні відомості
Народження752(0752)
Віфінія
Країна:Візантійська імперія Візантійська імперія
Конфесія:православ'я Константинопольського патріархату
Смерть:4 листопада 846(0846-11-04)
Анатолія
Праці й досягнення
Рід діяльності:пустельник
Основні інтереси:теологія
Титул:монах, святий
CMNS: Йоанікій Великий у Вікісховищі

Йоанікій Великий Віфінський на прізвище Воіла[1] (грец. Ἰωαννίκιος ὁ Μέγας, Βοιλᾶς, 752 р., Віфінія — †4 листопада 846 р., пустеля в Малій Азії, Анатолія) — один з найславніших монахів християнського сходу, візантійський святий. Преподобний.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в віфінському селі Марікату в селянській родині болгарів візантійський святий, якого походження[1]. Коли хлопцеві виповнилося 19 років, він пішов до війська і був відважним вояком. У той час він став на бік іконоборців, але після розмови з одним побожним ченцем відійшов від них і став ревним оборонцем правдивої віри та святих ікон. У 40 років покинув військо і вступив до монастиря на горі Олімп у Віфінії.

Йоанікій жив у декількох монастирях, а згодом оселився у самітному місці, де провів у молитві й пості двадцять років. У той час Бог обдарував Свого вірного слугу даром чудотворення і пророцтва, а також розумним проводом душ. Аж тоді Йоанікій постригся у ченці. Під кінець свого життя він поселився у пустелі, де 846 року помер, маючи 92 роки. За велику побожність і численні чуда, якими Бог прославив Йоанікія, одного з найславніших ченців християнського Сходу, Церква надала йому почесне звання Великий.

Чуда святого Йоанікія

[ред. | ред. код]
Преподобний Йоанікій Великий

Преподобний Йоанікій провів 70 років у аскетичних подвигах і досяг високого рівня духовної досконалості. Через милість Божу, святий отримав дар пророцтва, як оповідає його учень Пахомій. Старець підносився у повітря коли він молився. Одного разу він перетнув ріку переповнену від повені. Святий міг зробити себе невидимим для людей, а також зробити інших прихованими від зору.

Якось, преподобний Йоанікій виводив грецьких полонених із в'язниці під безпосереднім наглядом самих охоронців. Отрута і вогонь, якими заздрісні вороги хотіли знищити святого, йому не пошкодили. Він звільнив острів Тасос від безлічі змій. Святий Йоанікій теж врятував молоду черницю, яка збиралася покинути монастир щоби одружитися; він узяв на себе страждальну агонну пристрасть дівиці і через піст і молитву переміг спокусливий напад диявола.

Церковне шанування

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Луховицкий Л. В. Иоанникий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. — Т. XXV. — С. 121-125. — ISBN 978-5-89572-046-2.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]